Grimfaith відсвяткували день народження

14 листопада 2009 р. готично-металічний гурт «Grimfaith» святкував своє семиріччя. Вік, у якому дітки зазвичай йдуть до школи, а юні рокери стають суворими ветеранами сцени.
Утім, наші герої за сім років плідної діяльності аж ніяк не посуровішали, а лише навчилися майстерно грати на музичному приладді, що здатне як гуркотіти, так і породжувати чарівні мелодії.
Гурт був створений влітку 2002 року, засновниками його стали Череп, Індіанець та Натахес (гітарист Ігор Черепанов, вокаліст Іван Чередниченко и клавішниця Наталя Назарова), а "народився", якщо бути точним, – 27 вересня 2002 року, коли відбулася перша репетиція. Не обійшлося з того часу і з без випуску альбомів – "Sex in Heaven" (2005) і "Grime" (2008) та кліпів – "Guttiere (Secret of the Sea) ". Вінцем кар’єри гурту на даному етапі став контракт з київським лейблом "Moon records". Поступово команда знайшла свій цікавий стиль, у якому в одному міксі зібрані й готика, й хеві-метал, і прогриміла на великих музичних майданчиках. Зокрема, 2009 року гурт підтримував рок-н-роллом жіночі принади на «РНР на за цицьки», підривав готичну публіку на «Kiev after midnight» та давав жару на фестивалі «Чайка» (XI Open Air Фестиваль). Здобули «Гріми» за час музикального стажу і купу друзів, яких вони й зібрали на одному майданчику одного чудового осіннього вечора в київському клубі «Штольня».
Першими мали честь поздоровити готик-рокерів група «Tectum» з Черкас. Гурт, назва якого латиною означає «укриття», характеризує свою творчість як «dark metal» і грає потужну суміш рикаючого вокалу та важких і технічно зіграних гітарних рифів. Музиканти відрізнялися єдністю стилю – усі були одягнені в однакове чорне з червоними краватками. До речі, цілком згідно дрес-коду вечірки, згідного якого обов’язково потрібно було мати червоне як елемент одягу.
Оскільки гурт виступив першим, публіка лише «розігрівалася» та споглядала «готичний» матч «Греція-Україна». Однак вже на другому гурті – «Dimicandum» гості, одягнені переважно в червоно-чорне, заповнили танцмайданчик та почали «відриватися».
Київська команда, чия назва – латинський вислів «треба боротися», зіграла сет у стилі, який учасники характеризують як «атмосферний метал» – з піснями російською та англійською, потужним вокалом, клавішами, що справді додають «атмосфери» і веселими коментарями вокаліста у перервах між піснями. Гурт і справді дав вечірці, за висловом вокаліста Романа, «заряд позитивної енергії».
Після потужного гітарного драйву естафету перейняли «ALICE IN WONDERLAND» з Житомира. Оригінальності їхньому сету у стилі gothic-metal додавала скрипалька та клавішниця, а вокалістка мало чи не після кожної пісні зворушливо дякувала «Грімам» та публіці за підтримку. Деякі проблеми у групи (і в цьому вони стали не першими) викликала робота звукорежисера, якого постійно просили підняти вокал у моніторах, але це не завадило присутнім отримати задоволення від готично-металічних мелодій.
Наступними стали київські «середньовічні рокери» «F.R.A.M.», що в кращих традиціях «In extremo», «Eluveitie» та іже з ними відіграли дуууже танцювальні пісні з волинкою та жорсткою гітарою. Присутні щосили танцювали та водили хороводи, а фанатки кидалися б на шию улюбленцям з гітарами та волинкою, якби не символічний бордюр між музикантами і публікою. Прозвучали й два кавери на «Rammstein», колориту яким додала все та ж волинка. Загалом гурт значно покращив свої професійні дані з часів першого виступу у київському клубі «Прайм», тож чекаємо від хлопців підкорення нових висот у музичному плані.
Після шаленства «exreme medieval» настав час повільного та важкого дум-металу, який грає «Malinconia». Гурт-учасник багатьох розкручених фестів («Про Рок», «Рок-січ» та ін.) нагадує своїх «зіркових» попередників з Норвегії – ранній «Theatre of tragedy», щоправда, вокалістка відрізняється значно приємнішим голосом, аніж у Liv Kristine Espenæs Krull. Виступ «Малінконії» навіяв думки про те, що за 20 років канони дум-металу практично не змінилися.
 Наступними виступили київська команда «IDOL» (gothic doom, Київ) з презентацією альбому «Голгофою долі». Стосовно творчості групи варто процитувати Інтернет-критиків: «неперевершений жіночий оперний вокал, сильний та емоційний чоловічий гроул, мелодійні фортепіанні пасажі та якісний гітарний саунд».
Завершували «живу» частину вечора кияни «Thy Despair» (ex-«Thoughts of the Desperate»), що характеризують свій жанр як «dark Metal» і поєднують у піснях низький гроул та високе сопрано.

Далі музичну частину продовжили діджеї: DJ Hologhost, DJ Dimonaz, DJ Dargaard, DJ Verlein, DJ Yara, DJ Shae (зі спеціальним love-metal сетом) та VJ Verloren.
Вечір був розбавлений й різноманітними цікавинками – на зразок конкурсу на «найбрутальніший жіночий гроул» серед дівчат-гостей заходу та виспівування пісні «Guttiere» всіма бажаючими. Звісно, з призами – наприклад, новим диском гурту «Idol».
Дуже приємно було спостерігати здорову конкуренцію серед гуртів – кожен намагався перевершити колег особливими музичними фішками (чи то грою теппінгом, чи то звучанням волинки, чи то багатьма іншими музичними фокусами).
Лишається побажати «Grimfaith» й надалі радувати нас релізами та концертами, а їхнім друзям – теж не збавляти творчих темпів.