Український готичний портал відзначив 12-річчя
В 2010 році День народження Українського готичного порталу відбувся в суботу, 15 травня. Місцем для святкування знаменної дати був обраний київський клуб «Бінго». Вечірка ця показала, що готичні вечори в Києві стають усе більше «тематичними»: якщо Бельтайн українські готи зустрічали із групами агресивно-металевого й дум-металічного ухилу, те з 12-річчям УГП вітали насамперед електронні групи, нехай навіть і в супроводі «живих» гітар.
Друга, невесела тенденція у вечірках подібного штибу в Києві – стрімке скорочення кількості відвідувачів – була цього разу успішно подолана у бік наповненості залу. Групи примудрилися протримати на танцмайданчику більшу частину гостей аж до виступу довгоочікуваних хедлайнерів вечірки – німецької групи «In strict confidence».
Потрібно сказати, що незважаючи на розмах вечірки – запросили на дійство всіх, хто мав стосунок до готичної субкультури, з Дерешем і Андрієм Кузьменко включно – не всі «зірки» з'явилися на вечірці. Був присутній найвідоміший музикальний журналіст України – Юрко Зелений, представник гурту і старожил української сцени Сергій Літтл, співачка Natalie Orlie, яка виступала ще на "Дітях Ночі-1" у 2000 році, та деякі інші. На концерт традиційно прийшла передусім молодь «від 15 до 25». Більшість гостей про існування УГП довідалося, судячи з вигуків з-під сцени, в 2005 році й пізніше. Дрес-код був різноманітним – від чорних вікторіанських до яскраво-зелених кіберготичних шат.
Організаційним мінусом стало затягування початку, в результаті якого вечірка почалася на 2 години пізніше запланованого, близько 18:30. DJ Strateg із Дніпропетровська успішно відіграв свій сет, що складався з химерної суміші IDM, меланхолічного чілл-ауту й... треків Soft cell і Duran Duran 80-х років. Головною ідеєю сету, мабуть, було: «А от як воно все починалося!». На жаль, до Joy Division і The Cure у своїй хронологічній подорожі діджей дістатися не встиг. Ретро-ритми змовкли, і на сцену вийшов спершу ведучий у червоній майці (смішно було чути від нього фразу «Ми, люди в чорному»), а потім і перша «жива» група.
Відкрили вечірку кияни, молоді й талановиті Cryonix (ebm/darkwave/industrial), яким дали відіграти аж три пісні. Оновленням у складі групи із часів виступу на готичному Дні Валентина став гітарист, що валив важкі рифи на дисторшні. Судячи з невпевненості гри нового учасника, група грає в такому складі зовсім недавно.
Після київської ebm-формації на сцену вийшли два хлопця з ноутбуками, доповнені двома чарівними танцівницями – гурт "Т44". Як тільки прозвучали перші звуки музики, стало ясно, що зараз почнеться повний треш. Під патетичний голос диктора, що віщав про хід Другої світової війни, зазвучали старі-добрі мелодії воєнних часів, замікшовані зі шранцевим... пардон, індустріальним ритмом і трансовими переходами. У сполученні із сексуальними танцівницями і радісно стрибаючою під індастріал публікою це виглядало як повний абсурдизм. Втім, дівчата в чорних платтях успішно танцювали під трошки :) прискорену «Катюшу» і «День Перемоги».
Так, спішно й далеко не в депресивному настрої, перейшли до наступного акту дійства – виступу групи Dirty Bird 13 (Київ, ebm/dark electro). «Пташина» команда – дівчина-клавішниця, хлопець із ноутбуком і рикаючий вокаліст – показали вищий клас електронного шаленства і успішно нагадали майстрів і батьків жанру на зразок «Hocico». Те ж саме можна сказати й про наступну групу.
А наступними стали гості з Білорусі, де успішно розвивається «важка» електронна сцена (очевидно, в піку суворому політичному режиму). Команда «Diversant 13» (dark electro/industrial) – гітарист у камуфляжі й рикаючий вокаліст в супроводі чарівної танцівниці розігріли публіку плавним переходом від середньотемпових треків до важких композицій, що зносили дах. Цікаво, що після слів «Ця пісня присвячується прекрасній половині людства! Танцюють тільки дівчата!» чоловіча частина відвідувачів просто пішла з танцмайданчика. Мабуть, пити пиво, до чого не раз закликав ведучий. Тим часом на сцені відзвучала пісня «Burn The Witch» («Спали відьму»).
У проміжку між групами відбулося захоплююче шоу від Арт-Проекту "G.O.S.T.I.". Була розіграна сценка, де сперечаються один з одним учені, що винайшли кіборгів жіночої й чоловічої статі. На суб’єктивну думку автора, було показано, як кіборги стали більше людяними і здатними любити, аніж люди-винахідники. Розумна й філософська сценка, і це радує.
Далі на сцені виступили Freak-Erotic-Show "Cabaret Maniacs", що показали віртуозне володіння смолоскипами й плавні сексуальні танці з вогнями. Після заворожливого дійства на сцену вийшов молдавський проект Alpha Point, що мав приїхати ще на Winter electro-industrial festival у січні, але тільки зараз дістався до стольного граду. Мали місце futurepop-мелодії «під мінус», вокаліст, що стрибав по сцені, і дві приголомшливі танцівниці. У цілому нагадувало шоу «Scooter» або їх андерграундних побратимів «Rotterdam terror corps» – оголені в міру дівчата, танцювальна електронщина й середніх вокальних даних хлопець з купою примочок на голосі.
І, нарешті, прийшла черга ветеранів української «темної» сцени – киян «Error genesis» (dark electro/tbm). Група – гітарист і клавішник-вокаліст – подякувала УГП за ідейне натхнення й методично розірвала присутнім мізки та ноги своїми хітами останніх років і зокрема кавером на попсових технарів «Mo-do» – «Eine, zwei, polizei». У сполученні з гітарною мелодією, що валила з колонок, це був скоріше рок-н-ролльний варіант хіта часів дитинства багатьох присутніх.
Далі публіку порадували учасники багатьох готичних заходів – одесити "Mind::Shredder". Грають вони industrial-metal/ebm, із клавішними мелодіями «під мінус» і важкими гітарними риффами. Звучали хіти гурту з лейтмотивом – слоганом «Everybody lies!». До речі, завдяки своїм аранжуванням, що сполучають два «важких» жанри, група вже встигла засвітитися як на метал-фестивалях («Пророк»-2009), так і на електронних заходах.
Далі пролунав проект за участю клавішника все того ж "Mind::Shredder" – «Dust heaven». Цього разу звучала романтична й холодно-відсторонена музика, що зачаровує своїми мелодіями й чарівним голосом вокалістки. Проект існує з 2003 року, має тісні зв'язки з УГП і не так давно змінив склад, що анітрошки не відбилося на лірично-мелодійному звучанні, приправленому електронними бітами.
Після романтичного розслаблення настал час для промови натхненника УГП Віталія Stranger’а, що подякував усім готам за підтримку та просування сцени за ці 12 років і представив активних наразі лідерів УГП та організаторів події: Дмитра Steiner'a, Аліну Gabriel та Андрія Featon'a. І, нарешті, настала черга хедлайнерів фестивалю – німецького проекту In strict confidence (electro/industrial). Група – одні із ветеранів індастріал-сцени, існує з 1990 року. У Києві вони показали кращі зразки жанру: потужний біт, мінорні мелодії, проникливий чоловічий і заворожливий жіночий вокал. Хедлайнери виступили досить якісно, показавши «європейський» рівень виконання. Грали матеріал в основному з альбомів "Holy" і "Exile Paradise". Були присутні також і нові композиції. На тлі інших виступаючих німецькі гості виділялися присутністю живого ударника, а також постійним спілкуванням з публікою.
Після пекельного індустріальної спеки відбулися ще два шоу – у виконанні Cabaret maniacs і Арт-Проекту "G.O.S.T.I." (останні – з постановкою на тему суїциду). Решту ночі публіку розігрівали DJ's: DJ Mindless Puppet (Україна, Київ), DJ The Maaaigs (Україна, Харків), DJ Featon (Україна, Черкаси), DJ Tyrant (Україна, Київ), DJ Weeper (Україна, Київ), DJ Scald (Україна, Київ), DJ Snake (Україна, Київ) і DJ Vitaliy Stranger (Німеччина, Берлін).
У цілому, за винятком деяких незручностей для публіки (відвідувачів не випускали із клубу протягом концерту), музичне шоу відбулося на гарному рівні й зібрало достатню кількість поціновувачів індастріалу й готичного стилю.
Жахливий звіт дилетанта. Якщо це позиціонується як запис блогу, то ок, але якщо офіційний звіт від порталу – нафіг таких журналістів. Для початку хоча б виправили граматичні помилки і почитали інфо про тих, кого пишете.
Організатори події про звіт зовсім іншої думки. ;)
А, ну якщо ви пишете лише для організаторів – то вперед...
Нема чим гордитись тут, шановний.
Більше того, нарікання на статтю я читаю тільки з вашого боку. І де ж ви, до речі, побачили граматичні помилки? ;)
А по-моему, все весьма правдоподобно))
Спасибо, рад что хоть кто то слушал что я там играл пока все входили. Что касается отчета то вполне на уровне, хоть и не без "розовых очков".