Діти ночі-2011: таки «то» комусь треба

У ніч з 24 на 25 вересня у Києві котре відбувся зліт усіх темних романтиків та людей, що асоціюють себе з готичною субкультурою. Це – фестиваль «Діти ночі» у клубі «Бінго», який на 11-й рік свого існування зібрав повний зал та дав можливість послухати чи не всіх зірок української довколаготичної сцени.

Фестиваль почався виступом гурту, дещо важчого за форматом, аніж готичні жанри – «I miss my death». Гурт сумістив брутальний чоловічий гроул та ніжні академічні виспівування вокалістки. Симфонічні клавішні, важкі гітари, махання хаєрами та оперні наспіви – таке враження лишилося від виступу цієї групи, вже знайомої київській публіці.

Після такого пекельного вступу вечір плавно перейшов у дещо поміркованіше звучання – пост-панк від харківської команди «Bernie Bandicoot». Тріо чудово продовжило традиції психоделічного року та пост-панку 80-х, доповнивши авторський матеріал кавером на «The Doors».

Не обійшлося на фестивалі і без відомої поціновувачам жанру київської команди «Crazy Juliet». Гурт зіграв свої то похмурі, то веселі казки, вокаліст відрізнився широким діапазоном голосу, що дозволяє йому доволі іронічно, від фальцету до низьких наспівів, подавати пісні. Свій жанр хлопці характеризують як «fairy wave».

Далі настав час російської групи «Five Times Defeat». Хлопці відіграли сет у жанрі «gothic rock».

Після росіян вийшли гості з Ізраїлю, що між тим чудово володіють російською – «Fatum Aeternum». Гурт зіграв доволі танцювальний метал зі скрипкою, чоловічою та жіночою партіями й англомовними текстами. Публіка дуже тепло прийняла гостей, за що ті повсякчасно дякували.

І, нарешті, настав час відразу декількох хедлайнерів вечора. Першими з них на сцену вийшли «Холодне сонце». Гурт відомий не лише у готичній тусовці, близький до мейнстріму та має чимало років досвіду за плечима. Хлопці довели це своїм професійним виступом: продумано було все, і постава гітаристів, і подача пісень вокалістом, і партії клавішника (до речі, музикант вперше виступив у складі «Холодного сонця»), і потужна ритм-машина ударника. Натовп підспівував під україномовні тексти, знайомі по двох офіційних альбомах гурту. Після подяки організаторам гурт виступив на біс і полишив сцену, поступившись наступним хедлайнерам.

Розігріли та дали змогу потанцювати гості зі Швеції «Waves Under Water». Це тріо виконало програму у жанрі darkwave/electro, з жіночим вокалом та середнього темпу композиціями. Лише наприкінці гурт почав грати більш-менш швидкі теми, під які почали танцювати «люди в чорному» та кіберготи.

Нарешті, після минулорічної відміни виступу, на «Дітях ночі» заспівав старі пісні Кузьма (гурт «Скрябін»). Варто відзначити, що програма вийшла занадто коротка, до того ж не були виконані заявлені в анонсі фестивалю пісні «Великий хробак» та «Брудна як ангел». Але все одно враження гурт лишив позитивне:  аранжування у дусі сучасного синтпопу, жива гітара, ударні та бас, нова подача старих мелодій і професійна робота Кузьми з публікою. Частина залу по приколу вимагала заспівати «Натаху», але Кузьма слушно заявив, що на фесті ця пісня «не канає».

Прикро, що гурт вже не випускає альбомів у жанрі, близькому до darkwave. Тож і лишилося фанатам лише слухати та ностальгувати за наївними часами 90-х: звучали «Коридори-нори», «Нікому то не треба», «Той прикрий світ», «Клей», «Чуєш біль»… Деякі хіти – вперше за 15 років.

Так, після повернення Кузьми у ретро-іміджі, поступово настав час для головних гостей вечора – німецького гурту «Diary of Dreams». Одні зі «стовпів» синт-готики й дарквейву презентували в Україні новий альбом. Гурт відіграв програму приблизно на дві години, двічі виходив на біс і тішив публіку новими піснями та старими хітами. Імідж гурту був відповідний фестивалю: чорні костюми, гітарист з ірокезом та вокаліст із хаєром. Після виступу відбулася автограф-сесія, на радість фанатам. Більшість дівчат у чорному доволі ніжного віку приїхали з усіх кінців України саме заради харизматичних німців.

Після «Diary of Dreams» настав час суворих гітарних рифів та національно забарвлених текстів – на сцену вийшли «Кому вниз». Команда – п’ятеро виконавців у чорній одежі із символом під назвою «павук», що стояли біля витоків української готики та індастріалу – показала вищий клас виконання під поодинокі викрики «Слава нації!» з-під сцени. Доволі незвично прозвучав кавер на танцювальну пісню Nena & Kim Wilde «Anyplace, anywhere, anytime».

Потім відбувся показ готичних мод. Презентували свої творіння Lucky Lot (Україна, стиль gothic / historic, колекція "Дочери Ночи"), Rotten Corpse (Україна, стиль cyber / gothic / fetish, колекція "Wild Freak Collection") та Alexandra Konechna (Україна, стиль gothic, колекція "Dark Style").

«Родзинкою» програми став виступ спеціальної гості – оперної співачки Natalie Orlie. Академічний спів вдало вписався в загалом «металічну» програму вечора.

Далі ніч перейшла у стадію танцювальну – почалися діджей-сети. Першими за ноутбук став DJ Weeper (Україна, industrial / alternative / nu-metal / ebm), потім ставили треки DJ Shae (Україна, electro / synth-pop / dark-electro), DJ Cyanide (Росія, dark electro/ futurepop/ebm), DJ Scald (Україна, darkwave/dark electro/synth-goth). Діджеїв морально підтримували та доповнювали танцями PJ-duett "Killin" (Iwilin & Yumiko (cyber)), PJ Selena, PJ Roxana, PJ Dara, PJ Margo та PJ Awakened. Двічі з номерами виступила артистка Zlata у жанрі gothic tribal dance: обіграла дитячий жорстокий віршик та випуск у школі.

Загалом дійство зібрало значну кількість фанатів і фанаток, фестиваль став масштабнішим порівняно з минулими заходами Українського готичного порталу. А лави відвідувачів поповнює покоління, що народилося якраз у роки заснування попередника УГП – Київського Готичного Клану. Недалекий той час, коли можна буде арендувати під такі заходи й Палац спорту. Утім, усьому свій час – поки що бажаємо наснаги організаторам та учасникам.